Каталог статей

Бойківщина

Mon, 24 Jan 2011 20:11:43 GMT

Бо́йківщина — історико-етнографічна область на північних і південних схилах Карпат від річок Лімниця і Тересва на сході до річок Уж і Сян на заході, охоплює гірські райони Львівської,Івано-Франківської та Закарпатської областей і займає близько 8 тисяч км². Походить від назви населення області — бойків.

Розточчя

Mon, 24 Jan 2011 20:09:46 GMT

Розто́ччя (пол. Roztocze) — звужене горбисте пасмо 15 — 20 км завширшки і до 400 м заввишки, яке простягається у напрямі зі Львова на південному-сході до Томашова,Щебрешина і Красьника (Польща) на північному-заході. Над прилеглими рівнинами — Надсянською низовиною на південному-заході і Надбужанською котловиною на північному-сході. Розточчя підноситься на 100—150 м; на північному заході воно з'єднується з Холмською і Люблінською височинами.

Наша Іванка

Sun, 23 Jan 2011 11:38:05 GMT

До Бога руки простягла
В молитві вдарила поклони.
– О, Мати Божа, Пресвята,
Це Ти Іванці сили дала,
Тортури винесло дівча,
Нікого не продало.
Здоров’я дай, Заступнице, о Мати,
Щоб Іваночка рідненька
Могла у Вирві покупатись,
Послухать соловейка.
І Мати Божа відповіла:
– Ще в хаті на горбочку,
Як стане Вільна Україна,
Про героїню – твою дочку –
Заграє мандоліна.
Заграє гучно на весь світ
Дарунок-мандоліна:
– Ще не вмерла і не вмре
Мати Україна.
Бо за неї встає
Кожна хата і горбочок,
І мільйони в неї є
Таких вірних дочок.

Прикарпаття

Mon, 10 Jan 2011 11:06:21 GMT

Прикарпаття — історичний регіон України. За сучасною точкою зору до Прикарпаття належить більша частина Івано-Франківської області. Це такі райони: Рогатинський, Калуський, Богородчанський, Тлумацький, Городенківський, частина Галицького (м. Галич відноситься до Придністров’я), частина Долинського (м. Болехів відноситься до Бойків). Хоча історично до Прикарпаття також входять Бойківщина, Гуцульщина, Опілля та Покуття.

Гора Радич

Mon, 10 Jan 2011 11:01:35 GMT

Гора Радич принесена льодовиком. Це добре було видно після дощового1980 року з північної сторони Радичу з боку Посади Новоміської. На дні струмків виднілись досить великі валуни, які місцеві жителі заготовляли для фундаментів, відтак галька, пісок, глина, лесові нашарування. Теж саме було видно в меліоративних ровах в запливі р. Вирви, за 800 м від сучасного її русла.

Пригадується, один із жителів Боневич звернувся в той час до редакції газети ,, Вільна Україна’’, за роз’ясненням, чом поля навколо Радичу западаються. Слідкуючи за газетою, я відповіді не помітив.

Головний європейський вододіл

Mon, 10 Jan 2011 10:53:44 GMT

Головний європейський вододіл — лінія, що розділяє басейни європейських річок, одні з яких впадають до Атлантичного океану і морів північної Атлантики, інші — доСередземного моря і морів басейну Середземного моря (а також до Каспійського моря).

Головний європейський вододіл ділить Європейський континент по всій його довжині на дві частини — умовно північну і умовно південну. Починається вододіл на крайньому південному-заході Європи, проходить через Іспанію, Францію, Швейцарію, Австрію (крайній захід), Німеччину, Чехію, Словаччину, Польщу (крайній південний схід), Україну, Білорусьі Росію (європейську частину). На сході Головний європейський вододіл закінчується в Уральських горах.

Вознесіння Господнє

Mon, 10 Jan 2011 10:50:55 GMT

Вознесіння Господнє

Після Воскресіння Господь наш Ісус Христос ще сорок днів перебував на землі. Він мав зійти на небеса відразу, але залишився, щоб переконати всіх в істинності Свого Воскресіння.

Святим апостолам Він «...являв Себе живим із багатьма вірними доказами, впродовж сорока днів являючись їм і говорячи про Царство Боже» (Діян. 1, 3).

Христос возноситься на небо з гори Єлеонської, де так часто проводив ночі в молитві, де зрадив Його Іуда, звідки починався Його голгофський шлях. Христос возноситься на небо, де належить Йому бути, і де Він повинен приготувати місце для нас: «...Я йду приготувати місце вам» (Ін. 14, 2).

Як у Старому Завіті первосвященик входив у святая святих, щоб просити за людей перед Богом, так і Христос возноситься на небо, «...щоб заступатися за них» (Євр. 7, 25). Уже самої Його присутності на небі достатньо для нас, тому що Той, Хто освятив і підніс у Його Особі людську природу, покриє милістю і тих, заради кого Христос прийняв людське єство. Отже, «Хто зійшов, Той же і піднявся вище всіх небес, щоб наповнити все» (Єф. 4, 10).